skarlet » 15 липня 2011, 16:20
:write: :write: :write: :write: :write: :write: :write: :write: :write: :write: :write: :write: :write: :write: :write: :write: :write: :write: :write:
ІВАН ПОМІДОРОФФ,ЛОВІТЬ :smile:
Я хотіла побачити дім,
Де моє пролетіло дитинство.
Він назавжди лишився моїм.
Але ключ від дверей загубився..
Я в тім домі бачила сни-
Кольорове магічне намисто.
Все змінилося. Час змінив.
І я вперше з ним поряд,близько.
Темні вікна-порожні очі,
Згорблені велетні-яблуні.
І мій відчай посеред ночі
Крає серце моє. Роз»ятрює.
Там мій смуток блукав спустошено,
Там чомусь заросло бур»яном.
Там снігами давно запорошено
Ганок мій з виноградним чолом.
Там хотілось мені залишитися,
Поблукать поміж сонних дерев,
І торкнутися, і притулитися
До тих днів, де ще батько не вмер…
Потрусити черешні росяні,
І ранковий теплий асфальт
Розбудити ногами босими…
Надто пізно, і надто жаль.
Тут я вдома! Було. Минулося.
Залишилася тиха печаль.
А душа до тих вікон тулилася.
І сльозина пекла в очах…
ваша Скарлет :kiss1: