«Усі на барикади!», – закликають активісти євромайданів. «Україна – це Європа», - скандують вони. Звісно, кожен українець прагне високого рівня життя, гідної зарплатні, можливості відпочивати на курортах та усіх благ, які з цього витікають. Але європейці зберігають зміїний спокій та не виказують емоцій, лише холодний розрахунок і кліше: «Ми засуджуємо…», «Ми вважаємо…»…
Справа у тому, що Україна, як держава, і її громадяни, як нація, непотрібні європейцям. Прийшовши найслабшою ланкою до ЄС ми будемо лише сировинним придатком. І так буде допоки не розбудуємо власну економіку і не викорінемо «проблеми» нашого суспільства: неповагу молодшого покоління до старшого, зверхнє ставлення громади до інвалідів та хворих, і, особливо, звичку заглядати у пляшку.
Статистика захворювань алкоголізмом лякає! Навіть деякі політики, які закликають до цих «барикад», мають проблеми з алкоголем. Стоїш біля активістів євромайдану у Полтаві, наприклад, і чадієш від перегару керівника Полтавської обласної організації політичної партії «За Україну!» Олега Пустовгара. Спочатку думаєш – «здалося, напевно», а потім виявляється, що таки й ні, правда. Так якщо наші політичні активісти мають проблеми з алкоголем, хоча повинні бути зразками для прикладу, публічними людьми, дозволяють собі змішувати грішне (оковиту) з праведним (євроінтеграція), проголошують проєвропейські заклики під впливом «зеленого змія» чи гідні ми європейської інтеграції? Куди приведуть нас такі лідери? Чи хочете Ви, щоб країною керували алкоголіки?