ГЕРОЇ НАШИХ ДНІВ !!!

[masya1]

Маю надію, що Шановний читач ознайомившись із запропонованим йому матеріалом дасть належну оцінку діям тих, хто наживається на своїх друзях, товаришах, колегах.
Розуміючи саму складність даної статті та її всебічне незалежне висвітлення для громади, у ній було використано лише ті факти та події, які вже були відомі громаді, оприлюднені в ЗМІ та Інтернеті.
І так до справи. У Новосанжарському районі в 2011 році розгорівся один із найбільших скандалів між місцевими мешканцями та владою за отримання права власності на нерухоме майно і землю.
І так вже трапилось, що в даному конфлікті було порушено особисті майнові інтереси представника на той час ВМГО «Демократичний альянс» Ірини Земляної та її родини. Визначивши політичне підґрунтя даної теми (адже інша сторона конфлікту – представник влади, член «Партії регіонів» Володимир Замула) Ірина Земляна вирішила вбити двох зайців одночасно: отримати у свою власність нерухоме майно та пропіаритись перед керівництвом, яке, фінансуючи її діяльність, до того часу фактично утримувало Ірину за власний рахунок.
З цього моменту вона завдяки своїм родинним зв’язкам поширила чутки серед мешканців села про те, що влада незабаром позбавить їх права на нерухому власність та землю. Водночас, пропозиції щодо врегулювання конфлікту однозначно були неприйнятні для Ірини Земляної, оскільки вона пообіцяла своєму керівництву, що змусить Голову Полтавської ОДА особисто їх просити сісти за стіл переговорів, що в подальшому буде використано, як піар значимості Альянсу. Розуміючи складність даного завдання, Ірина вирішила свою основну позицію будувати на жадібності та неосвіченості власних прихильників, і це спрацювало.

Далі більше: село розкололось на два табори, постійно відбувались сутички між односельцями, студентсько-селянські страйки біля Полтавської ОДА, походи на Київ. Окремої уваги заслуговує «побиття Ірини Земляної невідомими, які її ледь не скалічили», гарна то була вистава, а які за цим були звернення, статті, заяви.

І ось нарешті вирішення конфлікту, але не таке як того хотілося б Ірині Земляній. Їй би радіти, що люди отримали своє, але Ірину турбувало те, що своєї обіцянки вона перед «Демократичним альянсом» так і не виконала. І дарма, що її мати пізнала, що таке слава борця за долі «знедолених» та дармові кошти отримані за організацію акцій.
Проте слава богу, що у людей вистачило здорового глузду більше не танцювати під її дудку. Зрозумівши, що більше такої нагоди не буде, Ірина Земляна відійшла від своєї «політичної» боротьби.
І тут найцікавіше: з’ясувалось, що Ірина Земляна за своїм основним місцем роботи мала підготувати та захистити наукову роботу, проте із цим завданням вона не впоралась, оскільки для цього ж потрібно працювати. Розуміючи свою бездарність та безперспективність як викладача та науковця, останній було вказано на двері. Втративши роботу у Полтаві, Ірина Земляна так і не спромоглась отримати іншу, тому була вимушена їхати в Київ, де її ніхто не знає та шукати кращої для себе долі.
Якщо ви спитаєте мене про те, чи звертались її земляки та інші мешканці регіону за допомогою до представників Полтавського осередку «Демократичного алянсу», я скажу так і неодноразово. Проте, всі вказані звернення так і залишились поза увагою альянсівців. Чому? Відповідь банальна – проблеми громади їх не обходять, де тут їх особиста зацікавленість та вигода, навіщо витрачати свій час на вирішення чиїхось проблем окрім власних?
Стає зрозумілим і той факт, що її команда та прихильники по політичній боротьбі крім неприємностей нічого не отримали. Не кажучи вже про відсутність підтримки та захисту з боку свого лідера, оскільки їй це нецікаво та невигідно. Спілкуючись з її колишніми друзями мені стало зрозуміло, що Ірина Земляна – це особа, яка для досягнення своєї мети робитиме вчинки, які у звичайних людей викликають огиду. Друзі та її однопартійці – це лише знаряддя для чергового свого досягнення і байдуже за рахунок чого воно буде здійснено, немає значення ким жертвувати. Яскравим прикладом цьому, є новітній «Євромайдан», де Ірина Земляна і справжній координатор, і організатор, і поет, і пісняр т.ін. Вона в натовпі, серед людей, скандує гасла свободи, кращого життя, читає натовпу вірші, але при виникненні будь-якої підозри бути втягнутою у конфлікт вона зникає. Виникає також питання: вигукуючи та закликаючи людей «боротись» чому Ви, Ірино Олександрівно, так і не отримали підтримки від своїх Полтавських колег по партії, рідних та друзів, не залучаєте їх «до боротьби». Відповідь банальна: тому що в регіоні вас зневажають, однопартійці розбіглись, осередку не існує (і це є беззаперечний факт), а з молоддю міста працювати не можете, оскільки нинішні студенти задарма працювати не будуть (особливо після того, що трапилось).
Останнє, але на мій погляд важливе: шановний читачу, коли до тебе звертаються такі як Земляна І.О. та її колеги «по творчому цеху», будь уважним та не довіряй їм, оскільки їх основна задача тебе використати виключно в меркантильних інтересах та задля підняття рейтингу своєї партії. І тому, хто б ти не був, для них ти – сміття, оскільки лише вони є елітою, яка має право на існування.

Достовірність вказаних фактів може перевірити кожен бажаючий.