strykoza » 29 листопада 2010, 19:36
Їде гуцул на автівці, на повній швидкості. Дивиться - даішник стоїть. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку, каже: - Поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-Богу, не винний. Та чо ж не поховаю, синку. Так і домовились. Їде далі гуцул. Ше одного такого збив, приїжджає на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, фляжку допиває. Гуцул кладе тихенько трупа на землю, каже: - Слава Йсу. Дід обертається. – Слава навіки! - А шо, діду, закопали того? - Та закопав.. - Та як закопали, як во він лежит. - Йой, синку, забув видно. Зара закопаю. В ДАІ б'ють тривогу: - Шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть! І послали одного. Приїжджає, дивиться, на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає. Приходить на цвитар, дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі. І каже: Ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє? Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б'є що є сили: - ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ? ? ? ! !!!!